Чорнобиль - 32 роки після катастрофи
32 роки минуло з тієї страшної ночі, яка назавжди чорними літерами вписана в історії нашого народу всього людства. Вибух атомного реактора на ЧАЕС відгукнувся болем у серці кожної людини, і з кожним роком все більше усвідомлюються справжні масштаби катастрофи, все більше людей, уражених радіацією, відходить у вічність. Саме такими словами вчитель історії Пацан В.В. розпочав урок-пам'ять для учнів 8-11 класів.
В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизує серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року.
Учням було запропоновано ознайомлення з хронікою подій й тими важкими наслідками, які залишив після себе Чорнобиль. А також перегляд художньо-документальних фільму, а саме першим фільмом про цю катастрофу слід вважати саме "Чорнобиль - Хроніка важких тижнів". Саме він був знятий однією з двох кіногруп, якій удалося провести зйомку місць катастрофи з перших днів. Команда режисера Володимира Шевченка провела на місці аварії 100 днів поруч із пожежниками, енергетиками, військовими, дозиметристами та атомщиками, які ліквідували наслідки вибуху на ЧАЄС. За цей час значне число матеріалу було засвічено радіацією і його не було допущено до показу. Однак режисеру вдалося вставити кадри розбитого реактора в остаточну версію.
Школярі довго залишалися під враженням зруйнованих доль цілих родин, що змушені були залишити рідні оселі. Ця жахлива трагедія увійшла в історію як найбільша катастрофа, як не вигойна рана на тілі України.
