Перспективний план школи на 2020-2025 роки

Освіта — найважливіше із земних благ,

якщо вона найвищої якості.

Інакше вона абсолютно даремна. Дж. Р. Кіплінг І.

І. ВСТУП

1. Концепція розвитку школи

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави вимагають оновлення системи освіти. Входження України до світового освітнього простору зумовлює приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність із нормами світового товариства. Дана концепція розвитку школи на 6 років як сукупність провідних науково-методичних ідей, принципів, підходів, що визначають основні цілі, стратегію та специфіку діяльності навчального закладу, визначає основні положення щодо організації навчального процесу в період реформування освіти та інтеграції у світовій простір.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Загальна стратегія закладу

Концепція діяльності школи спрямована на реалізацію Закону України «Про загальну середню освіту» й складена з урахуванням ситуації оновлення політичних та економічних процесів у державі та сучасних завдань перебудови змісту національної освіти й виховання, сприяє формуванню інтелектуального потенціалу суспільства. Розвиваючи кращі традиції української освіти, школа має реалізовувати ідею неперервності освіти і виховання через подолання розриву між культурою, наукою й освітою, даючи особистості нові виміри життя, що ґрунтуються на глибокому знанні минулого і сучасного України, світової культури, заохочує до опанування новітнього життєвого досвіду. Концепція розроблена на основі Законів України «Про освіту», Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, Державної національної програми «Освіта України ХХІ століття».

ІІІ. ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ ІДЕЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ

Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін у сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми - від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси.

 Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації. Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.

Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та до застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників. Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатної при цьому порівнювати її із національними та загальнолюдськими досягненнями.

1. Основа концепції:

- орієнтація на загальнолюдські цінності та соціально-економічні особливості регіону;

- спрямованість на гуманізацію освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб;

- забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонійних стосунків людини й навколишнього середовища;

- гуманітаризація освіти, яка покликана формувати цілісну картину світу, духовність, культуру особистості і планетарне мислення;

- нероздільність навчання й виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання й виховання, формуванні цілісної та розвиненої особистості.

У концепції розкриваються основні поняття, що визначають характер діяльності школи, розроблені послідовні педагогічні завдання щодо формування відповідних якостей особистості.

2. Мета, головні завдання і принципи діяльності школи

Провідний напрямок освітньої діяльності в школі – навчання і виховання молоді, здатної самостійно діяти і приймати  відповідальні рішення у надзвичайно динамічних політичних та соціально-економічних ситуаціях.

Головним завданням освітньої політики школи є створення такого навчально-виховного середовища, яке:

а) соціально, ментально і культурно відтворює потреби суспільства й держави;

б) одночасно органічно вписується в національну та міжнародну системи освіти, відображаючи їх загальнолюдські потреби та інтереси;

в) формує всебічно розвинену та соціально зрілу особистість, яка володіє вміннями й навичками, необхідними людині ХХІ століття.

Освітнє середовище школи максимально обмежує вплив негативних рис суспільства на випускника та формує з учнів майбутню українську еліту.

Перша складова освітнього середовища школи – соціальне життя навчального закладу, яке втілюється у різноманітних формах (позаурочні заходи – конкурси, відвідування театрів, концертів, насичене яскравими враженнями дозвілля школярів, вивчення історії України).

Друга складова освітнього середовища школи – насичена, цілеспрямована інтелектуальна творча діяльність усіх суб’єктів освітнього процесу. Сучасна освіта разом із засвоєнням базових знань має навчити того, хто вчиться, самостійно оволодівати новими знаннями та спонукати особистість до навчання впродовж усього життя з використанням новітніх інформаційних технологій. В цьому контексті сформувався й підхід до виховної роботи в школі, яка будується на основі шанобливого ставлення до особистості, на визнанні й реальному дотриманні прав людини у всіх сферах її діяльності і, насамперед, у процесі навчання.

Входження молодого покоління в глобалізований, динамічний світ, у відкрите суспільство підносить роль життєвої та соціальної компетентності учнів освітнього закладу.

У зв’язку з цим, актуальним завданням педагогічного колективу є формування в учнів компетенцій:

• бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;

• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них;

• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;

• уміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності;

• бути здатним до власного вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя.

Поетапне введення учнівської молоді до різноманітних сфер життєдіяльності та спілкування, оволодіння нею компетенціями у найголовніших сферах людського життя є незаперечною вимогою часу.

Таким чином, пріоритетний напрям розвитку особистості, яка здатна до самоактуалізації, творчого сприйняття світу та соціально значущої діяльності, лежить у площині вирішення проблем формування та розвитку життєвої компетентності особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу.

Компетентнісний підхід до формування змісту освіти - концептуальний орієнтир діяльності закладу освіти. Тому вся діяльність школи буде вибудовуватися з метою сприяння становлення особистості як творця і проектувальника власного життя.

Пріоритетні принципи діяльності педагогічного колективу закладу:

- демократизація (у принципах управління – співробітництво, партнерство, взаємоповага, взаємодопомога; перевага управління справами, а не людьми; перехід від надмірного адміністрування до ділового спілкування; колегіальність у прийнятті управлінських рішень);

- гуманізація (гармонізація стосунків між усіма учасниками педагогічного процесу; створення сприятливих умов для творчої самореалізації усіх суб’єктів навчально-виховного процесу; утвердження особистості як найбільшої цінності у суспільстві; діяльність за принципом – учитель не просить, а пропонує; створення умов не лише для реалізації цілей освітньої організації, але й для професійного росту працівника, його самовираження, особистісного вдосконалення);

- особистісно-зорієнтований підхід (розуміння свободи вибору людини в обранні шляхів до самоактуалізації, створення умов для досягнення особистісного росту; безоцінне прийняття іншої людини у міжособистісних стосунках; прийняття гуманістичних принципів як принципів внутрішньо особистісних; прийняття факту, що воля та вибір людини індивідуальні, неповторні, самобутні);

- модернізація (інтенсивне використання в розвитку теорії та практики управління соціально-педагогічними системами інформаційно-комунікативних технологій; створення єдиної системи збору, обробки та зберігання інформації, залучення ресурсів і можливостей глобальної мережі Інтернет; модернізація структур управління, функцій і методів управлінської діяльності, перехід до нових управлінських технологій);

- диференціація і мобільність (створення умов для становлення багатопрофільного, варіативного навчання; обізнаність керівника з розвитком світового і, зокрема, європейського освітнього простору й адекватна реакція на процеси реформування національної школи; створення сприятливих умов для орієнтації учнів на певну майбутню професійну діяльність через врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів);

- забезпечення практичної спрямованості освіти орієнтація змісту навчально-методичних матеріалів на практичне застосування учнями теоретичних знань і вмінь для життя та діяльності в реальному суспільстві; формування вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, що виникають у освітньому просторі, вміння приймати рішення і діяти в правовому полі (вирішення питання якості і доступності освіти; інтегрування в європейський освітній простір; спрямованість педагогічного менеджменту на забезпечення конкурентоспроможності сучасного випускника на ринку праці, здатності його відслідковувати причини та наслідки власних життєвих подій, уміння займатися одночасно кількома справами, будувати альтернативні моделі соціального самовизначення);

- варіативність (забезпечення можливості широкого вибору змісту, форм і засобів навчання та виховання, альтернативність у задоволенні духовних запитів особистості, її інтелектуальних та пізнавальних можливостей та інтересів; поглиблення й розширення практичної спрямованості навчальних програм, розроблених педагогами, диференціація та індивідуалізація навчально- виховного процесу);

- науковість передбачає розробку базових документів і навчальних матеріалів з урахуванням сучасного рівня розвитку науки для забезпечення формування в учнів наукового світогляду та цілісної картини сприйняття світу;

- наступність і неперервність передбачає врахування вимог національної освітньої політики та чинного законодавства; існуючих навчальних планів і програм; поетапне, відповідно до вікових особливостей, розширення обсягу знань, що охоплюють всі ланки навчального закладу;

- полікультурність означає наповненість освітнього середовища навчального закладу ідеєю універсальності прав людини та етнокультурного розмаїття світу, правової рівності національних культур; передбачає виховання особистості на засадах міжетнічної толерантності та поваги до представників інших культур, поваги до своєї національної самобутності в контексті світової культури;

- інтегрованість (міждисциплінарність) передбачає, що у процесі навчання школярів враховуються існуючі міжпредметні зв'язки з базових шкільних предметів: історії, права, географії, економіки, художньої культури, так і математики, фізики, біології тощо;

- перспективність (забезпечення випередження у змісті навчання у відповідності з сучасними потребами суспільної практики).

Для реалізації завдань школа має всі належні умови:

- загальні навчальні, методичні надбання;

- досвід роботи педколективу в умовах впровадження інновацій та сучасних методик, технологій;

- високий фаховий, моральний та культурний потенціал педагогів;

- творчу атмосферу в колективі;

- досвід участі педагогічного колективу школи в регіональних, Всеукраїнських та Міжнародних проектах;

- високий рейтинг;

- партнерські стосунки учень – учитель – батьки;

- матеріально-технічну базу.

3. Тактичні завдання діяльності школи

1. Створити якісно нові умови для подальшого виконання державної програми «Освіта», Закону України «Про загальну середню освіту», для реалізації Концепції національного виховання учнів, відродження національної духовності й залучення до її формування учнів, вчителів, батьків, громадськості. Для продуктивного продовження роботи в Новій українській школі.

2. Продовжити роботу педагогічного колективу школи над науково-методичною проблемою: „Удосконалення уроку як основної форми освітнього процесу, підвищення відповідальності вчителя за якість знань, умінь і практичних навичок учнів, рівень їх вихованості” та місією школи: «Становлення творчої особистості, яка володіє навичками та компетентностями, що затребувані в кожній сфері інтелектуальної діяльності, яка готова навчатися протягом усього життя, вибирати й оновлювати професійний шлях самостійно».

3. Забезпечити умови для індивідуального розвитку учнів школи, стимулювання їх творчої активності, найбільш повну її реалізацію в позаурочний час, можливість побудови школярам особистих індивідуальних освітніх траєкторій.

4. Вважати основними шляхами покращення якості змісту освіти:

- гуманізацію та гуманітаризацію – відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

- фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

- пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

- профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

- забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної й репродуктивної навчальної діяльності учнів;

- забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти.

5. Залучення учнів до спільної праці – навчання, яке викликало б у них радісне почуття успіху, поступу вперед, особистісного розвитку.

6. Гуманізація виховного процесу, наповнення його високими моральнодуховними переживаннями, утвердження взаємин справедливості й поваги, максимальний розвиток потенційних можливостей дитини, стимулювання  її до особистісно-розвивальної творчості за рахунок розвитку освітнього розвитку закладу.

7. Виховну роботу колективу спрямувати на становлення демократично орієнтованої, відповідальної, національно свідомої, моральної й самодостатньої особистості. При цьому особливої уваги потребує національно – патріотична, громадянська освіта та моральне виховання, формування наукового світогляду та базової культури особистості. Пріоритетними напрямами виховної роботи залишаються:

- створення безпечних умов для здобуття освіти, фізичного розвитку та належних умов для соціально-психологічної реабілітації дітей;

- формування в учнів здорового способу життя та підготовка до майбутнього сімейного життя, запобігання проявів негативної поведінки серед молоді.

8. Послідовне впровадження у практику роботи педагогічного колективу досягнень психолого-педагогічної науки.

9. Залучення педагогів до перспективних моделей педагогічного досвіду, формування нового педагогічного мислення (прагнення до постійного оновлення знань і творчого пошуку, зорієнтованого на особистість учня).

10.Співпраця педагогічного колективу школи із батьківською громадськістю, розширення кола спілкування з батьками, поліпшення організації батьківської просвіти, одним із завдань якої має бути пропаганда позитивного родинного виховання, забезпечення повноцінної роботи батьківської ради.

11. Забезпечення зростання фахової підготовки вчителів, організацію та вивчення перспективного педагогічного досвіду не тільки вчителів школи, міста, області, країни, а й європейських навчальних закладів за рахунок встановлення партнерських взаємовідносин між освітніми округами, опанування педагогами нових інноваційних методів та форм навчання.

12. Сприяння участі вчителів, вихователів ГПД, учнів у науковій, дослідницькій, пошуковій роботі на базі навчального закладу.

13. Продовження створення сучасної технічної бази школи та естетичне оформлення навчальних кабінетів, приміщень школи в цілому.

14. Продовження комп’ютеризації навчально-виховного процесу.

15. Вдосконалення управлінської діяльності в школі, розширення спектру технічних можливостей закладу з урахуванням сучасних тенденцій.

16. Створення єдиного інформаційного простору школи.

IV. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ШКОЛУ

Школа працює як навчальний заклад відповідно до соціальних, економічних, національних, культурно-освітніх потреб. Дусинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області заснована у серпні 1945 році.

Форма власності - комунальна.

Адреса: 89332  вул. Миру, 85,  с. Дусино,  Свалявського району,  Закарпатської області, e-mail: dusynoshkola@ukr.net , ідентифікаційний код 26395906

Директор школи: ПАЦАН Віталій Михайлович, вчитель зарубіжної літератури, кваліфікаційна категорія „спеціаліст вищої категорії”,  педагогічне звання - „старший учитель”. Стаж педагогічної роботи 38 років, керівної – 17 років.

Заступник директора з навчально роботи: ТАРКОВИЧ Мар’яна Василівна, вчитель основ здоров’я та географії, кваліфікаційна категорія „спеціаліст вищої категорії”, педагогічне звання - „старший учитель”. Стаж педагогічної роботи 24 років, керівної – 14 років.

Заступник директора з виховної роботи: Гуйван Валентина Василівна, вчитель початкових класів, кваліфікаційна категорія „спеціаліст вищої категорії”. Стаж педагогічної роботи 28 років, керівної – 12.

Мова виховання та навчання – українська. Сьогодні в школі функціонує комп’ютерний класи, наявна бібліотека, спортивна зала, спортивний майданчик, актова зала на 80 посадкових місць . Працює їдальня на 164 посадкових місць. В освітньому процесі школи використовуються технічні засоби навчання: 2 мультимедійних проектора, звукова акустична колонка, 2 мультимедійні дошки, 3 телевізори.

ПАСПОРТ ШКОЛИ

V. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Школа планує свою роботу самостійно. Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є навчальні плани, які складаються на основі розроблених Міністерством освіти і науки України базових навчальних планів із конкретизацією шкільного компонента та затверджуються начальником департаменту освіти і науки, головою ради школи.

Відповідно до навчальних планів закладу педагогічні працівники самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, допущені Міністерством освіти і науки України і погоджують з районним методичним кабінетом.

Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні технології навчання.

Структура навчального року формується відповідно до методичних рекомендацій МОНу і починається, як правило, 1 вересня. Його тривалість обумовлюється часом виконання навчальних програм з усіх предметів, але не може бути менше, ніж 35 тижнів.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше 30 календарних днів, улітку – 8 тижнів.

Прийом учнів проводиться згідно із наказом директора, що видається на підставі особистої заяви батьків та відповідної довідки медкомісії.

У разі потреби, учень може перейти протягом будь-якого року навчання до іншого навчального закладу. При цьому йому видаються відповідні документи про освіту (табель успішності, довідка або свідоцтво).

Відволікання учнів за рахунок навчального часу на різного роду заходи, не пов'язані з навчальним процесом, забороняється.

Забезпечення освітнього процесу здійснюється за такими формами:       

- уроки, індивідуальні та групові заняття, контрольні уроки, заліки, державна атестація;  

- перегляди, конкурси, концерти, лекції, бесіди;

- позакласні заходи.

Основною формою освітньої роботи і розрахунковою одиницею робочого часу є урок. Тривалість уроку: у першому класі – 35 хвилин, 2-4 класах - 40 хвилин, 5-9 класах - 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками – 10 хвилин, після 2-го, 4-го уроків – 20 хвилин.

Для оцінки поточної успішності використовується 12-ти бальна система (низький рівень компетентності 1-3, середній рівень компетентності 4-6, достатній рівень компетентності 7-9, високий рівень компетентності 10- 12).

Оцінка за семестр та підсумкові оцінки виставляються вчителями на підставі тематичних атестацій. У класах, де проводиться державна підсумкова атестація, підсумкова оцінка виставляється атестаційною комісією на підставі оцінок за семестри та оцінок державної підсумкової атестації.

Переведення учнів до наступного класу, виключення із школи (за умови систематичного невиконання навчальних планів та програм, невиконання вимог Статуту) вирішується педагогічною радою та затверджується наказом директора школи. Випускникам школи видається свідоцтво про освіту встановленого державного зразка.

VІ. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

З метою формування й розвитку життєвої компетентності учнів в освітньому просторі школа забезпечує:

•  впровадження освітніх технологій розвитку компетентностей учня;
• розкриття педагогічних можливостей навчального закладу у фізичному, інтелектуальному, духовному, соціальному розвитку і саморозвитку учня;
•  формування у дітей зрілої життєвої та соціальної компетентності й культури життєвого самовизначення;
•  розвиток творчого потенціалу молоді в інтересах її становлення через реалізацію життєвих проектів учнів, моделей досягнення життєвого й соціального успіху;
•  формування в учнівської молоді рефлексії, навичок самостійної пізнавальної діяльності, здійснення емоційно-ціннісних відносин;
•  розробку, апробацію та впровадження в практику роботи перспективних освітніх технологій;
•  здатність інтегруватися в європейському просторі, бути конкурентоспроможним.

VІІ. УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

1. Основними умовами успішної реалізації концепції є:

1. Створення збагаченого освітнього середовища як сукупності умов, які сприятимуть:

- розвитку особистості дитини;

- педагогічної майстерності учителя;

- виникненню нових підходів до реалізації процесу навчання, наукового насичення, інформаційного забезпечення;

- модернізації форм, методів і засобів освітнього процесу;

- реалізації на практиці педагогіки співробітництва, педагогічної гармонії;

- створенню творчої атмосфери, постійного самоаналізу діяльності

2. Розвиток цілісної системи навчання і виховання, яка забезпечить формування інтелекту кожної дитини, її фізичні і духовне здоров’я. Діяльність закладу концептуально спрямована на реалізацію головної мети загальної середньої освіти – виховання громадянина демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищими цінностями, незамінними чинниками соціального прогресу.

2. Нормативна база для створення перспективної програми розвитку закладу

2.1. Перелік нормативних документів, на підставі яких складено програму

Роботу освітнього закладу  організовано з урахуванням основних положень Конституції України та «Конвенції про права дитини» згідно із Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією виховання дітей і молоді в національній системі освіти, іншими законодавчими актами України, Концепцією державної системи професійної орієнтації населення, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад та іншими документами. Робота педагогічного колективу проводиться на основі вищезгаданих документів, які визначають завдання, принципи діяльності, права й обов'язки учасників освітнього процесу, режим, регламент та умови роботи, цілеспрямованість та організацію освітнього процесу, контроль за його ходом і результативністю. Осучаснення підходів до побудови освітньої стратегії навчального закладу здійснюється на основі Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації освітнього процесу» від 6 липня 2010 року № 2442– VІ та зміни до нормативної бази галузі освіти внесені Кабінетом Міністрів України 27 серпня 2010 року:

1.Постанова № 778 "Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад". Положення визначає основні засади діяльності загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності.

2. Постанова № 779 "Деякі питання організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у зв'язку з переходом на 11-річний строк навчання", яким визнано такими, що втратили чинність: постанову Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання", крім пункту 2 зазначеної постанови; постанову Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2007 року № 620 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717". 3. Постанова №48 від 17.09.2008р. «Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення».

2.2. Основні документи, які регламентують діяльність освітнього закладу:

2.2.1. Статут школи.

2.2.2. Положення про Раду школи.

2.2.3. Положення про педагогічну раду.

2.2.4. Положення про методичну службу.

2.2.5. Положення про раду профілактики.

2.2.6. Положення про моніторингові дослідження якості освіти.

2.2.7. Положення про психологічну службу.

2.2.8. Положення про батьківський комітет.

2.2.9. Положення про класний батьківський комітет.

2.2.10. Положення про батьківські збори.

2.2.11. Положення про учнівське самоврядування.

2.2.12.Положення про вибори президента та членів учнівського парламенту.

2.2.13. Положення про навчальний кабінет.

3. Аналітичне обґрунтування перспективної програми розвитку закладу Освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стержень – розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Інтеграція й глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави на найближчі два десятиліття потребують випереджувального глибокого оновлення системи освіти. ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного, інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього покоління набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу держави. Основна мета перспективного планування – визначення стратегії розвитку навчального закладу на п’ять років (2020-2025рр.), створення життєздатної системи безперервного навчання, виховання з метою досягнення високих освітніх рівнів, формування і розвиток соціально активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної свідомості, готової до професійного самовизначення на основі: - засвоєння обов’язкового змісту загальноосвітніх програм із урахуванням диференціації, системності, інтегрованості, науковості, розвиваючого характеру навчання; - досягнення єдності навчання і виховання; - створення умов для розвитку здібностей і творчості, готовності до подальшої освіти та самостійної трудової діяльності; - виховання патріотичних почуттів, громадської позиції, власної гідності, відповідальності за свої дії, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, своєї родини, оточуючого середовища. У стратегічному плані навчальний заклад формує особистість. Це потребує пріоритетної уваги до навчального змісту й методик, які формують світогляд, цінності культури, уміння самостійно учитися, критично мислити, користуватись комп’ютером, здатність до самопізнання і самореалізації особистості в різних видах творчої діяльності, вміння і навички, необхідні для життєвого і професійного вибору. Стратегічна мета закладу – створення умов психологічного й фізіологічного комфорту в школі, формування в учнів цілісної системи знань з усіх предметів, забезпечення активної позиції суб’єктів освітнього процесу до результатів своєї роботи, виховання компетентної соціально адаптованої особистості. Зосередженість на потребах розвитку і виховання учнів передбачає пряму залежність проектування змісту і методичного забезпечення від вікових та індивідуальних особливостей дітей. Основою всіх перетворень має бути реальне знання дитячих можливостей, прогнозування потреб найближчого розвитку особистості. Саме на цьому ґрунтується застосування особистісно орієнтованих педагогічних технологій.

ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ:

- розвиток особистості учня;

- використання сучасних освітніх технологій навчання та виховання; - навчити дитину мислити (розвивати інтелект);

- формувати моральні відносини;

- спонукати до зміцнення здоров’я.

МЕТА КОНЦЕПЦІЇ:

- визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

- спрямування спільної роботи колективу школи;

- проектування процесу оновлення діяльності школи.

МІСІЯ ШКОЛИ:

- становлення творчої особистості, яка володіє навичками та компетентностями, що затребувані в кожній сфері інтелектуальної діяльності, яка готова навчатися протягом усього життя, вибирати й оновлювати професійний шлях самостійно.

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ШКОЛИ:

- задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

- різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;

- виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;

- формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;

- розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;

- підтримка обдарованих дітей та молоді;

- створення умов для професійного самовизначення.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ШКОЛИ:

- інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;

- психологізація освітнього процесу;

- особистісно-орієнтований підхід;

- оновлення освітнього процесу на основі інноваційних освітніх технологій;

- переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учня і учителя.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛИ:

Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

- рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

- рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

- рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

- рівень загально шкільний його спрямованості, профілю, спеціалізації, типу, традицій, що передбачає насичення освіти економічним змістом;

- рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

Другий принцип – принцип гуманізації змісту освіти. Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.

Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання. Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

Четвертий принцип – принцип психолого-педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем. Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.

П’ятий принцип – індивідуалізація та диференціація навчання. Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієвопрактичній сферах. Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і нових підручників.

Шостий принцип – принцип інтеграції навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип – це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію. Концепція розвитку зумовлена якісним оновленням змісту освіти, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо якісної та доступної освіти. З тим нагальною залишається здатність особистості формувати міжособистісні стосунки, вступати в комунікацію, володіти різними соціальними ролями.

Основні шляхи розвитку школи направлені на реалізацію концепції "Нової української школи" складовими якої є:

1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

2. Педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

3. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

4. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

6. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

7. Децентралізація та ефективне управління, що надають школі реальну автономію.

8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

9. Сучасне освітнє середовище.

Концепція скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб молоді, створення розвивального середовища, в якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості.

Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник має володіти певними якостями, вміннями:

• бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;

• критично мислити;

• використовувати знання як інструмент для розв'язання життєвих проблем;

• генерувати нові ідеї, ухвалювати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;

• володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;

• уміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;

• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;

• бережливо ставитися до свого здоров'я та здоров'я інших як до найвищої цінності;

• бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Фаховість педагогічних працівників та матеріально-технічна база може стати базою для реалізації запитів батьків та учнів.

VIII. СТРУКТУРА ШКОЛИ

Освітній заклад складається із модульних структур. Кожний модуль визначається терміном навчання, відповідною організацією освітнього процесу. Школа має початкову, основну та старшу школи. Обов’язковість повної загальної середньої освіти, збільшення терміну навчання потребують уточнення функцій і пріоритетних завдань кожного ступеня закладу і водночас забезпечення його цілісності.

Школа I ступеня (початкова) – перший структурний підрозділ навчального закладу, є чотирирічною (1-4 класи). До неї вступають діти, яким до 05 вересня виповнилося не менш як 6 років і які за результатами медичного й психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також діти семирічного віку, які з об’єктивних причин не почали навчання в школі. Школа I ступеня, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток. Пріоритетами в початкових класах є виховні, загально навчальні і розвивальні функції. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному і природному оточенні, співпраці в різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня навчального закладу є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння й навички, узагальнені знання про рідний край, реальний світ у його зв’язках і залежностях, національна самосвідомість та екологічна культура. У молодших школярів достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до творчого самовираження, особистісно цілісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Школа ІІ ступеня - основна школа (5-9 класи) - цей ступінь дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує у них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. На цьому етапі завершується формування цілісної культури світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, вміння одержувати з різних джерел інформацію, переробляти і застосовувати знання. Завершуючи школу II ступеню, учні мають добре володіти українською мовою, на практичному рівні двома іноземними мовами та російською мовою. Учні мають сформовані загально-навчальні уміння і навички, володіють навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання.

Школа ІІІ ступеня - старша школа (10-11 класи) - в 10 – 11 класах організоване профільне навчання.

Розвиток передбачає:

• підвищення рівня інтелектуального потенціалу;

• реалізацію особистісних якостей:

— креативних (творчих);

 — когнітивних (пізнавальних);

— діяльнісних;

• розвиток комунікативних здібностей.

Навчання передбачає:

• оволодіння теоретичними основами знань;

• оволодіння основними видами освітньої діяльності за освітньою системою.

Результати освіти:

• сформованість соціальних якостей особистості;

• сформованість базових знань;

• сформованість уміння користуватися базовими технологіями застосування знань і практичних навичок;

• сформованість здібностей (загальних і спеціальних), прагнення до постійного розвитку, духовного збагачення, безперервного навчання, самостійної діяльності;

• оцінка рівнів освіченості та інтелектуального розвитку в кількісних і якісних показниках; • оцінка рівня конкурентоздатності випускника школи;

• постійний моніторинг освітнього процесу з метою виходу на більш ефективні рівні освіти. Система управління передбачає:

• управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій та освітнього моніторингу, адже головними показниками якості педагогічної діяльності є особистісні показники розвитку кожного учня;

• моніторинговий супровід системи управління;

• аналіз результатів освітнього процесу.

ІХ. ПЕРСПЕКТИВНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ НА 2020-2025 РОКИ

Х. ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ШКОЛИ

ХІ. ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ВНУТРІШКІЛЬНОГО КОНТРОЛЮ