Родом із Лопушанки – серцем з усією Україною
Що може надихати дітей краще вчитися, досягати поставленої мети, ставати успішними людьми, ніколи не опускати рук? Звичайно, історії про відомих людей: акторів, письменників, співаків, науковців, яких бачиш по телевізору, читаєш про них у періодичних виданнях. Незабутнім спомином та стимулом у наслідуванні прикладу для учнів може стати спілкування з відомою людиною, яка народилася в твоєму рідному або сусідньому селі.
Учні Дусинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області навіть не сподівалися, що після зимових канікул на них очікує сюрприз. На зустріч з ними завітав Заслужений художник України, професор кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, уродженець села Лопушанка та випускник Дусинської середньої школи Іван Васильович Фізер.
Учні 8-11 класів, учителі захоплено слухали розповідь Фізера І.В. про навчання спочатку в Лопушанській початковій, а потім в Дусинській середній школах. Тоді, коли він був маленьким, весь світ здавався неосяжним, надзвичайно цікавим.
Із теплотою і вдячністю талановитий художник розповідав про своїх наставників Островку М.А., Ороса М.М., Раточку О.В. Та найбільше вдячний наш земляк тодішньому вчителеві трудового навчання Гучковичу І.І., який розгледів у хлопця талант художника, записав його в гурток інкрустації і слідкував за розвитком хисту школяра. Він і порадив хлопцеві розвивати свій талант художньої різьби по дереву. Саме тому після 8 класу І.Фізер стає студентом Ужгородського художнього училища.
Видатний художник радо спілкувався з учнями та вчителями. На запитання про улюблене місто він дав таку відповідь: «Я бував у багатьох країнах, великих містах, але для мене кращого за Ужгород нема, бо це місто моєї юності, тут я і зрозумів, хто я і що маю робити далі».
Шанований гість подарував школі фотокопії двох своїх картин «Тарасові думи» та «Шевченкова палітра», які є експонатами музеїв . Жити у Шевченковому краю і не захоплюватися творчістю Великого кобзаря неможливо.
Наш земляк, закоханий у батьківщину Шевченка. Коли його питають, де краще, він не може відповісти однозначно, бо тут, у Лопушанці, він виріс, тут живуть друзі його дитинства, родичі, тут спочивають його батьки, його сюди тягне родове коріння, що живить своїми соками, дає сили для творчості, підказує нові ідеї. А там, на Черкащині, він знайшов своє родинне щастя, там він став тим, ким зараз є.
Іван Васильович висловив своє захоплення документальним виданням «Дусинські нариси» ( з історії сіл Дусино, Росош, Плавʼя і Лопушанки) Гуйван Павліни Василівни. На сторінках якого зустрічаємо спогади старожилів, розповіді про відомих земляків, що прославили свою маленькі батьківщину далеко за її межами.
Талановитий художник наголосив, що ніколи не треба боятися труднощів, бо страх породжує невпевненість у собі, а щоб цього не було, потрібно поставити перед собою мету і йти до неї. Учням він побажав знайти своє покликання, адже займатися улюбленою справою – велике щастя.
У кінці зустрічі учні щиро аплодували дорогому гостю, а директор школи Віталій Михайлович Пацан подякував, що у своєму щільному графіку Іван Васильович знайшов час зустрітися з учнями своєї рідної школи, побажав йому довгих і плідних років життя. Наголосив, що вихованці Дусинської школи цікавляться та слідкують за творчістю відомого земляка, досліджують тематику його творів.
Наш земляк пообіцяв при нагоді ще раз завітати до нашої школи. Ми всі з нетерпінням чекатимемо наступної зустрічі.
Л.В.Фізер, вчитель української мови та літератури
Дусинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
