Освітні програми

Розділ 1

Призначення школи  та засіб його реалізації

       Дусинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області сворена і діє на підставі Статуту. В закладі навчається 262  здобувачів освіти, з яких сформовано 12 класів.

     Призначення закладу - всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

      Дусинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Свалявської районної ради Закарпатської області має три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

початкова школа - тривалістю чотири роки;

основна школа -  тривалістю п’ять років;

старша школа - тривалістю два роки.

      Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

     Досягнення мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

    Освітня програма складена на 2020-2021 навчальний рік  і схвалена  рішенням педагогічної ради від _31_._08_.2020 (протокол № _1__).

Освітні програми, реалізовані у закладі освіти, спрямовані на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;
• розвиток в учнів національної самосвідомості;
• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалення та перетворення суспільства;
• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
• рішення завдань формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
• виховання громадянської позиції, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

   Освітня програма визначає:

1) загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграцію, а також логічну послідовність їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2) пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

3) очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено у розділі «Програмно-методичне забезпечення освітньої програми»;

4) рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5) вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Типові освітні програми:

Українська мова

• для 5 – 9 класів за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804);
• для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

Українська література

• для 5 – 9 класів - здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
   від 07.06.2017 №804;
• для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

Зарубіжна література

• для 5 – 9 класів - здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;
• для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

Іноземна мова

• для 1-3 класів - за новим  Державним стандартом початкової освіти, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №87 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;
• для 4 класу - за Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженого постановою КМУ від 20 квітня 2011 року № 462 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта), затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;
• для 5-9 класів - за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1392 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408;
• для 10-11 класів -  за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), яка розроблена на виконання Закону України «Про освіту» і затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 407;

Історія

• для 5 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.

№ 804;

• для 10-11 класів затверджена наказом МОН України від  23.10.2017 № 1407.

Громадянська освіта

•  для 10 класу  затверджена наказом МОН України від  23.10.2017 № 1407. 

Правознавство

Освітня програма з основ правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів від 07.06.2017 р. № 804.

«Захист України»

• для 10-11 класів – програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407).

Природознавство

•  для 5 класу - програма з природознавства для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

Біологія

• для 6-9 класів – програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.
• для 10-11 класів - програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

Географія

• для  6-9- класів  -  оновлена навчальна програма, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з  НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436);
•  для 10 класу - за  навчальною програмою, що затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407.

Фізика і астрономія

• для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
• для 10-11 класів – навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М., затверджено наказом МОН України від 24.11.2017 р. № 1539);

Хімія

• для 7 - 9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017        № 804;
• для 10-11 класу - програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 р. № 1407);

Математика

• для 5-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів з математики,  затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р.   № 804;
• для 5-9 класів «Алгебра, геометрія» - програма затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804;
• для 10-11 класів – програма з математики (Алгебра і початки аналізу та геометрія), рівень стандарту, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 р. № 408 (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 р. № 1/11-5966).

Інформатика

• для 4 класу – програма для загальноосвітніх закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи (з урахуванням змін, затверджених наказом МОН від 05.08.2016 № 948);
•  для 5-9 класів - програма  затверджена  Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
• для 10-11 класів -  програма для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408, забезпечується в тому числі й вивченням «Інформатики» як вибірково-обов’язкового предмета.

Основи здоров’я

• для 5-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р.  № 804.

Мистецтво

• для  5-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804;
• для 10-11 класів - програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407.

Трудове навчання

• для 5 – 9 класів – програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
• для 10-11 класів – програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

Фізична культура

• для 4 класу – програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804;
• для 5-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804;
• для 10-11 класів – програма «Фізична культура» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407);

Години варіативної частини використовуються для вивчення факультативів та індивідуальних та групових занять:

Початкова школа:

- математика;

- елементи геометрії;

- індивідуальні групові заняття.

(Складені за програмою курси за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова Типових навчальних планів 1-4 класів. Автор В. Науменко, М. Захарійчук. Тернопіль 2009 р.).

Основна та старша школа:

• «Математика» для підсилення предмету математики;
• «Німецька мова»;
• «Знавці біології» для підсилення предмету біології;
• «Синтаксис складного речення» для підсилення предмету української мови;
•  «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» (Програма факультативного курсу для учнів 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Міністерство освіти і науки України Академія педагогічних наук України ПРООН/ЮНЕЙДС. Київ 2012 р.);
• «Сторінками дитячої літератури» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором із зарубіжної літератури, 5-9 класи за загальною редакцією Н.В. Химери: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ», 2015 р. Лист Міністерства освіти і науки  України від 29.05.2015 р. №14.1/12-г-333. Ходос Л., Комлик С.);
• «Детектив у зарубіжній літературі» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором із зарубіжної літератури, 5-9 класи за загальною редакцією Н.В. Химери: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ», 2015 р. Лист Міністерства освіти і науки  України від 29.05.2015 р. №14.1/12-г-333. Кошова Т., Чала Л.);
• «Дорослішай на здоров’я» (Складено за програмою тренінгового курсу (Лист № 1/11-12028 від 20.07.2012 р.);
• «Я- моє здоров’я-моє життя» (Складено за програмою факультативного курсу (тренінгового курсу) для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Київ 2012 р.);
• «Евритмія» (Складено за програмою варіативної складової навчальних планів. Автор: Параска М.М. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах (Протокол №4 від 20.10.2011 р.) за рішенням комісії дисциплін художньо-естетичного циклу Науково-методичної ради з питань освіти МОН молодьспорту України (лист ІІТЗО від 10.02.2012 р. № 14.1/12-Г-38);
• автосправа (Складено за програмою загальноосвітніх навчальних шкіл 5-11 класи. Видавництво Київ «Шкільний світ» - 2001 рік. Київ «Перун» - 1998 рік, Київ «Освіта» - 1993 рік).

У школі організовано такі гуртки:

-   «Вокальний спів» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором з художньо-естетичного напряму. Ужгород. Інформаційно видавничий центр ЗІППО, 2012 р.);

-  «Юні лісівники» (Програма гуртка «Юні лісівники-дендрологи» Автор Бойко Є.О. 2004. Лист МОН України № 1/11- 10901 від 04.07.2013 р. «Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів»);

- «Юні мовознавці» (Складено за Програмою «Літературна творчість»         Центру позашкільної роботи і дитячої творчості» Затвердженою Наказом МОН України № 1123 від 10.12.2008 року зі змінами).

-  «Основи християнської моралі» (Навчально-методичний комплекс для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів «Українська духовна музика». Рекомендовано МОН України. Видавництво Кам’янець-Подільський «Аксіома». 2010 р.).

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можна проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Перевірка або оцінювання досягнення компетентностей, крім уроку, може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Функцію перевірки або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

      Випускник школи - це патріот та новатор.  Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення. Новатор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

     Сучасний світ складний. Дитині не достатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

    Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Розділ 3

Мета та завдання освітнього процесу школи

Мета освітнього процесу школи:

• забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
• формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Мета повинна бути реалізована через виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізнілінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Розділ 4

Освітні навчальні програми  на 2020-2021 навчальний рік складені:

• • • • для 1-3 класів - за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти 1-3 класи затвердженого рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 21 лютого 2018 року  № 87 (Нова Українська школа), наказ МОН України від 21.03.2018 року № 268. Типова освітня програма розроблена під керівництвом Шияна Р.Б. (накази МОН від 08.10.2019 р. №1272 – 1-2 класи, від 08.10.2020 р. № 1273 – 3 клас);
• для 4 класу – складена відповідно Державного стандарту початкової загальної освіти (2011), типових освітніх програм (наказ МОН України від 20.04.2018 № 407);
• для 5-9 класів за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня ( наказ МОН України від 20.04.2018 р. № 405);
• для 10-11 класів за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня ( наказ МОН України від 20.04.2018 р.  № 408).

Таблиця 1

       Початкова школа

1-2 класи

       Таблиця 2

Початкова школа

3 клас

Таблиця 3

Початкова школа

 4 клас

Таблиця 4

Основна школа

5-9 класи

Таблиця 5

Старша школа

10-11 класи

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому

 педагогічних технологій

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

- подолання інертності мислення,

- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Принципи партнерства застосовуємо через:

• повагу до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіру у відносинах;

• діалог – взаємодію – взаємоповагу;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати у своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

• виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

        Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почали діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та формувального оцінювання в 1-х класах. Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

        До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділяємо вчителям початкових класів, адже вони найближчне до реалізації положень реформи. Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

        • професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.