Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!

Освітні програми

Дата: 14 жовтня 2018 о 16:29, Оновлено 24 листопада 2023 о 16:09

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Дусинського закладу загальної середньої освіти Свалявської  міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................. 3

РОЗДІЛ І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА

ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ......................................................................................... 8

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ.......................................................................................... 10

РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО              ТА/АБО              ІНТЕГРОВАНО              З ІНШИМИ

ПРЕДМЕТАМИ.............................................................................. 12

РОЗДІЛ ІV. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ................................................................................. 24

РОЗДІЛ V. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА

ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ.................................................................................... 35

РОЗДІЛ VІ. ІНШІ СКЛАДОВІ, ЩО ВРАХОВУЮТЬ СПЕЦИФІКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ............................................................................... 40

 

ВСТУП

Дусинський заклад загальної середньої освіти Свалявської міської ради у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти   і   науки   України,   інших   центральних    органів    виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом закладу освіти.

Освітня програма Дусинського закладу загальної середньої освіти Свалявської міської ради є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) ступенях навчання. Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності школи.

Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу освіти є:

  • забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
  • виховання громадянина України;
  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
  • розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
  • реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
  • генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
  • створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

  • безпечні умови освітньої діяльності;
  • дотримання державних стандартів освіти;
  • дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
  • дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова освіта;

  1. ступінь - базова середня освіта;
  2. ступінь - профільна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

  • формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних

 

кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти. Спільними                           для    всіх                    компетентностей                        є   такі    вміння:                    читання       з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими

людьми.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • дитиноцентризму і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного      формування      ключових      і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей    реалізації    змісту    освіти    через                    предмети          або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та

 

індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

    • забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
    • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
    • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
    • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма визначає:

  1. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;
  2. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
  3. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
  4. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
  5. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
  6. інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

Освітня програма розроблена на виконання:

  • Закону України «Про освіту»;
  • Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
 

І ступеня (початкова освіта):

  • КОНЦЕПЦІЇ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»);
  • Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 (із змінами, внесенимизгідно з Постановами КМ України № 688 від 24.07.2019 № 898 від 30.09.2020).
  • Для 1-2 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272);
  • Для 3-4 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273).

ІІ ступеня (базова середня освіта):

5-6 класи (адаптаційний цикл базової середньої освіти):

  • Наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова КМУ від 30.09.2020 №898);

7-9 класи:

  • Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, таблиця 1).
  • Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (6-11 класи) постанова КМУ від 23.11.2011 №1392;
  • Листа Міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 №1/9- 436 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році».

ІІІ ступеня (повна (профільна)загальна середня освіта):

10, 11 класи:

  • Наказу МОН України від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020

№464) "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня" (за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, таблиця 2).

 

І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Базова середня освіта. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні

 

повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314

Повну загальну (профільну) середню освіту можуть здобувати особи, які завершили здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти за інших умов.

Повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (індивідуального навчання), а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.

 

ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКИМА НАВЧАННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2023-2024 навчальний рік становить:

  • для учнів 1-х класів школи складає 805 годин/навчальний рік;
  • для учнів 2-х класів - 875 годин/навчальний рік;
  • для учнів 3-х класів - 910 годин/навчальний рік;
  • для учнів 4-х класів - 910 годин/навчальний рік;
  • для учнів 5-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) - 1085 годин/навчальний рік;
  • для учнів 6-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) - 1190 годин/навчальний рік;
  • для учнів 7-х класів - 1172,5 годин/навчальний рік;
  • для учнів 8-х класів - 1207,5 годин/навчальний рік,
  • для учнів 9-х класів - 1260 годин/навчальний рік;
  • для учнів 10-х класів - 1330 год/навчальний рік;
  • для учнів 11-х класів - 1330 год/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 1-2-х (Додаток 1), 3-4-х класів (Додаток 2), для 5- го класу (Додаток 3), для 6-го класу (Додаток 4), 7-9 класів (Додаток 5), для 10-го і 11-го класів (Додаток 6), для дітей з особливими освітніми потребами (Додатки 7,8,9).

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

5-6 класи НУШ

    • Мовно-літературна
    • Математична
    • Природнича
    • Соціальна і здоров'язбережувальна
    • Громадянська та історична
    • Технологічна
 
    • Інформатична
    • Мистецька
    • Фізична культура

Перелік освітніх галузей для школи ІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Перелік освітніх галузей для школи ІІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ та ІІІ ступенів передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової та повної загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Навчальні плани для 10-11 класів реалізуються через освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора закладу.

Години варіативної складової розподіляються на:

  • на додаткові предмети;
  • індивідуальні заняття та консультації;
  • на поглиблене вивчення предметів,
  • введення курсів за вибором, факультативів.

Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.

 

ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ

Загальні засади

Форма власності: комунальна.

Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний. Мова навчання: українська.

Структура 2023-2024 навчального року

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 1 вересня - 29 грудня 2023 року – 81 навчальний день, ІІ семестр – 15 січня - 30 травня  2024 року – 94 навчальні дні.

Всього впродовж 2023-2024 навчального року

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

зимові – 30.12.2023 - 28.01.2024 (початок занять 29.01.2024)

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8, 10 класів у 2023-2024 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та згідно рішення педради від 31.08.2023 (протокол №1) проводяться упродовж навчального року.

Початок занять – о 8.30 год.

Тривалість уроків у початковій та основній школах - відповідно до статті 16 закону України «Про повну загальну середню освіту»:

  • у 1-х класах – 35 хвилин,
  • у 2-4-х – 40 хвилин,

-        у 5-11-х – 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих - тривалістю 20 хвилин (після другого і четвертого уроків). Тривалість уроків у початковій та основних школах, а також перерв між уроками при організації дистанційного навчання, тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі регламентується Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України від 25 вересня 2020 року №2205 та іншими законодавчими актами у сфері охорони здоров’я.

 

Факультативні заняття і курси за вибором проводяться в період основних занять із обов’язковою перервою за затвердженим розкладом.

У 2023 - 2024 навчальному році у закладі освіти сформовано 11 класів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Середня наповнюваність:

1-4 класів – 10 учнів

5-9 класів – 15 учнів

10-11 класів – 10 учнів По школі - 10 учні.

Мережа класів та контингент учнів

№ п/п

Клас

Всього учнів

Хлопчиків

Дівчаток

1

1

20

11

9

2

2

17

6

11

3

3

15

5

10

4

4

15

6

9

5

5

36

18

18

6

6

32

14

18

7

7

23

16

7

8

8

22

12

10

9

9

23

13

10

10

10

11

6

7

11

11

17

6

11

Всього

11

231

113

118

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додатки 1-8).

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 31.08.2023 № 1) обрано такі модулі для вивчення предмета

«Фізична культура»:

 

Клас

Модулі

5

Баскетбол. Баскетбол 3*3. Волейбол.  Гімнастика. Настільний теніс. Рухливі ігри.

 Панна. Футбол. Шашки. Легка атлетика. Бадмінтон.  Фрізбі. Доджбол. Чирлідинг.

6

Баскетбол. Баскетбол 3*3. Волейбол.  Гімнастика.

Настільний теніс. Регбі -5. Рухливі ігри. Туризм. Футзал. Футбол. Шашки. Легка атлетика. Панна. Бадмінтон. Фрізбі. Доджбол. Чирлідинг.Cool games.

7

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

8

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

9

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

10

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

11

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 31.08.2023 № 1) обрано такі проєкти для вивчення предмета

«Трудове навчання/Технології»:

Клас

Проєкти

5

Рамка для фотографій, М’яка іграшка, Закладка для книг, Новорічна листівка, Вишиті дрібнички на подарунок (прикраси, серветки), Панно, Бутерброди, Вирощування рослин та догляд за ними.

6

Листівка, Панно «Серце», «Крейзі-ізонитка», Лялька-мотанка (оберіг), Лялька-мотанка «На здоров’я», Ялинкова прикраса, Маріонетка, Букет квітів, Брелок «Песик», Патріотичний браслет, Фоторамка,  Охайне житло, Здоров’я та краса мого волосся, Раціональне харчування і моє здоров’я.

7

Панно, Органайзер,  Підставка під гаджет,  Гаманець, Малярні роботи у побуті власними руками, Я – споживач.

8

Блокнот, Об’єкт Проєктної діяльності, Органайзер, Скринька, Моя зачіска,  Мій одяг- мій імідж.

9

Нове життя старим речам, вироби для власних потреб, мій власний стиль.

10

Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини, Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності, Економічний аналіз проекту, Загальні відомості про дизайн інтер’єрів, Проектування та виготовлення макету житлового приміщення за розробленим проектом дизайну інтер’єру, Презентація та оцінка проектної діяльності.

11

Розрізи, З’єднання деталей, Складальні креслення, Проектування садової ділянки зображувальними засобами.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 3...08.2023 № 1) обрано такі вибіркові модулі модулі для вивчення предмета «Інформатика»:

Клас

Модулі

10

Базовий модуль. Рівень стандарту.

11

Вибірковий модуль. Інформаційна безпека. Вибірковий модуль. Основи електронного документообігу.

 

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл- інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за

№ 229/6517 (зі змінами): при вивченні предметів мовно-літературної освітньої галузі - у 5 класі, 7 класі; інформатики – у 2-11 класах.

З урахуванням особливостей закладу освіти та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти варіативною частиною передбачено виділити додаткові години на:

  • збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

……….

Навчальне навантаження на учня у всіх класах витримано в межах норми.

5. Типові освітні програми, за якими розроблено Освітню програму закладу:

КЛАСИ

                         Варіант  Типових  освітніх  програм, затверджених 

                                    Міністерством  освіти  і  науки  України

1 – 4

Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272

Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273

Оновлено (затверджено наказом МОН України від 12.08.2022 р. № 743-22)

5 – 6

Наказ МОН України від 19.02.2021 року № 235

6 – 9

Таблиця № 3 до Типової освітньої  програми  закладів  загальної  середньої освіти ІІ ступеня з українською  мовою  навчання (наказ МОН України  від 20.04.2018  № 405; Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України»)

10 – 11

Таблиця № 2, таблиця № 3 до Типової  освітньої  програми  закладів  загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408)

Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України»

Типові освітні програми:

Українська мова

  • для 5, 6 класів за модельною навчальною програмою «Українська мова 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д. – наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018  № 405;);
  • для 10-11 класів – за навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, (зі змінами,наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408).

Українська література

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Українська мова 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів - здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, наказ МОН України від 20.04.2018  № 405;
  • для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, (зі змінами ,наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408).

Зарубіжна література

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Зарубіжна література 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко – Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцка Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А. – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7–9 класів - здійснюватиметься за програмою: Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 20.04 1918 р. № 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».
  • для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, (наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408).
  • Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Іноземна мова

  • для 1-2 класів - за новим  Державним стандартом початкової освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.10.2019 року №1272 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.  Савченко;
  • для 3-4 класів - за новим  Державним стандартом початкової освіти, затвердженого наказом МОН України  від 08.10.2019 року №1273 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.  Савченко;
  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленоко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.Н.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Друга іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленоко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.Н., Мацкович М.Р., Гленюк Л.М., Браун Є.Л.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів - за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  затвердженого наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;
  • для 10-11 класів -  за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Історія

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я., Майорський В.В., Мелещенко Т.В.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 

№ 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

  • для 10-11 класів затверджена наказом МОН України від  23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  • . Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України»

Громадянська освіта

  •  для 10 класу  затверджена наказом МОН України  від 20.04.2018  № 408; Оновлено наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Правознавство

  •  для 9 класу освітня програма з основ правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів, наказ МОН України  від 20.04.2018  № 405; Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Захист України

  • для 10-11 класів – програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  • . Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Природознавство

  •  для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу.   5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);

Біологія

  • для 7-9 класівпрограма з біології для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405.
  • для 10-11 класів - програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Географія

  •  Для 6 класів за навчальною програмою з географії для 6-9 класів , автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Совенко та іншв. Для  7-9- класів  -  оновлена навчальна програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з  НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».
  •  для 10 -11 класів - за  навчальною програмою, що затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  •  Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Фізика і астрономія

  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (оновлена навчальна програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405);
  • для 10-11 класів – навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М., затверджено наказом МОН України від 24.11.2017 р. № 1539), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Хімія

  • для 7 - 9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 20.08.2018 р.  № 804;
  • для 10-11 класу - програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 р.1407), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Математика

  •  для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Математика  5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів з математики,  оновлена навчальна програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 7-9 класів «Алгебра, геометрія» - програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 10-11 класів – програма з математики (Алгебра і початки аналізу та геометрія), рівень стандарту, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 р. № 408 (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 р. № 1/11-5966).

Інформатика

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.)   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  •  для 7-9 класів - програма  затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 10-11 класів -  програма для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408, забезпечується в тому числі й вивченням «Інформатики» як вибірково-обов’язкового предмета.

Основи здоровя

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Здоров'я, безпека та добробут 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Гущена Н.І., Василашко І.П.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.                № 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Етика

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Етика 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);

Мистецтво

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Мистецтво 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Н.Н., Просіна О.В.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Мистецтво 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Кондратова Л.Г.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для  7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.              № 405;
  • для 10-11 класів - програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Трудове навчання

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Технології 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 10-11 класів програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Фізична культура

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Фізична культура 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Дерев'янко В.В., Стеценко В.Г., Остапенко О.І., лакіза О.М., Косик В.М.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».
  • для 10-11 класів – програма «Фізична культура» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  • Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Всі освітні програми на 2023-2024 навчальний рік, що реалізуються в закладі схвалені на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

Години варіативної частини використовуються для вивчення факультативів та індивідуальних та групових занять:

Початкова школа:

- українська мова;

-індивідуальна година.

Основна та старша школа:

  • «Математика» для підсилення предмету математики;
  • «Німецька мова»;
  • Сокіл «Джура «
  • Українознавство
  • Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.
  • «Сторінками дитячої літератури» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором із зарубіжної літератури, 5-9 класи за загальною редакцією Н.В. Химери: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ», 2015 р. Лист Міністерства освіти і науки  України від 29.05.2015 р. №14.1/12-г-333. Ходос Л., Комлик С.). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • «Детектив у зарубіжній літературі» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором із зарубіжної літератури, 5-9 класи за загальною редакцією Н.В. Химери: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ», 2015 р. Лист Міністерства освіти і науки  України від 29.05.2015 р. №14.1/12-г-333. Кошова Т., Чала Л.). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • «Українознавство» (Складено за програмою для 5-11 класів. Рекомендованою МОН України/лист від 10.08.2020 р. № 1/11-5310). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • «Сокіл «Джура» (Складено за програмою факультативного курсу патріотичного та фізкультурно-спортивного спрямування для навчальних закладів. Київ 2017 (Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти МОН України від 21.02.2017р.  № 21.1/12-г-5). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • автосправа (Складено за програмою загальноосвітніх навчальних шкіл 5-11 класи. Видавництво Київ «Шкільний світ» - 2001 рік. Київ «Перун» - 1998 рік, Київ «Освіта» - 1993 рік). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

У школі організовано такі гуртки:

-   «Вокальний спів» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором з художньо-естетичного напряму. Ужгород. Інформаційно видавничий центр ЗІППО, 2012 р.). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.

-  «Юні лісівники» (Програма гуртка «Юні лісівники-дендрологи» Автор Бойко Є.О. 2004. Лист МОН України № 1/11- 10901 від 04.07.2013 р. «Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів»). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.

-  «Юний рятувальник» (Складено за Програмою з позашкільної освіти «Юний рятувальник» Автори –Сагайдак Л.Д., Білоус П. М.) Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

- «Юний художник» (Схвалено для використання у закладах освіти Науко-методичною комісією з виховання дітей та учнівської молоді МОН України (Протокол  засідання методичної комісії з Позашкільної освіти  від 25.05.2018 р., лист ІМЗО від 06.06.2018 р. 22.1/12-г-318). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Екскурсії -це практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Мета освітнього процесу закладу:

  • забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учасників освітнього процесу до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учасників освітнього процесу до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учасників освітнього процесу.

Мета повинна бути реалізована через виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей:

  • «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
  • «Громадянська відповідальність»,
  • «Здоров’я і безпека»,
  • «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізнілінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Наскрізна

лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Додаток 1

до    освітньої програми, складений       відповідно до таблиці           1 типової освітньої програми початкової освіти НУШ, розробленою під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом    Міністерства освіти і науки України   від 12.08.2022 № 743-22

       Початкова школа

1-2 класи

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

1

2

Разом

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна мова

2

3

5

Математика

4

4

8

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6

Технологічна

1

2

3

Інформатична

Мистецька

2

2

4

Фізкультурна

3

3

6

Усього

22

24

46

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

2

1

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

42

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

48

     

Додаток 2

до освітньої програми, складено відповідно до таблиці 1типової освітньої програми початкової освіти НУШ, розробленою під керівництвом

Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Таблиця 2

Початкова школа

3-4  класи

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

Разом

3

4

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна мова

3

3

6

Математика

5

5

10

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6

Технологічна

1

1

2

Інформатика

1

1

2

Мистецтво

2

2

4

Фізична культура

3

3

6

Усього

25

25

50

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

2

Індивідуальна година

1

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

46

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

52

Додаток 3

до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної

середньої освіти (наказ МОН України

№235 від 19.02.2021)

Таблиця 3

Основна школа

5 класи

Освітня галузь

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

Разом

5-А

5-Б

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

8

Українська література

2

2

4

Зарубіжна література

1,5

1,5

3

Перша іноземна мова

3,5

3,5

7

Друга іноземна мова

(додаткові години)

2

2

4

Математична

Математика

5

5

10

Алгебра

-

-

-

Геометрія

-

-

-

Природнича

Інтегрований курс

«Пізнаємо природу»

2

2

4

Біологія

-

-

-

Географія

-

-

-

Фізика

-

-

-

Хімія

-

-

-

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс

«Здоров’я, безпека та добробут»

1

1

2

Етика

0,5

0,5

1

Підприємництво і фінансова грамотність

-

-

-

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

1

1

2

Історія України. Всесвітня історія

-

-

 

-

Історія України.

-

-

-

Всесвітня історія

-

-

-

Громадянська освіта

-

-

-

Правознавство

-

-

-

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

3

Технологічна

Технології

2

2

4

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

2

Образотворче мистецтво

1

1

2

Фізична культура

Фізична культура

3

3

6

Разом

26+3

26+3

52+6

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультаці та групових занять     

2

2

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

28

28

56

Всього (без фізичної культури+ фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

28+3

28+3

56+6

Таблиця 4

Основна школа

6 класи

Освітня галузь

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

Разом

6-А

6-Б

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

8

Українська література

2

2

4

Зарубіжна література

1,5

1,5

3

Перша іноземна мова

3,5

3,5

7

Друга іноземна мова

(додаткові години)

2

2

4

Математична

Математика

5

5

10

Алгебра

-

-

-

Геометрія

-

-

-

Природнича

Інтегрований курс

«Пізнаємо природу»

2

2

4

Біологія

-

-

-

Географія

2

2

4

Фізика

-

-

-

Хімія

-

-

-

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс

«Здоров’я, безпека та добробут»

1

1

2

Етика

0,5

0,5

1

Підприємництво і фінансова грамотність

-

-

-

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

-

-

-

Історія України. Всесвітня історія

2

2

 

4

Історія України.

-

-

-

Всесвітня історія

-

-

-

Громадянська освіта

-

-

-

Правознавство

-

-

-

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

3

Технологічна

Технології

2

2

4

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

2

Образотворче мистецтво

1

1

2

Фізична культура

Фізична культура

3

3

6

Разом

29+3

29+3

58+6

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультаці та групових занять

2

2

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

31

31

62

Всього (без фізичної культури+ фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

31+3

31+3

62+6

Таблиця 5

Основна школа

7-9 класи

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

Перша іноземна мова

2

2

2

Друга іноземна мова

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

Суспільство -знавство

Історія України

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

1

Основи правознавства

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

-

-

Мистецтво

-

1

1

Математика

Математика

-

-

-

Алгебра

2

2

2

Геометрія

2

2

2

Природоз-навство

Природознавство

-

-

-

Біологія

2

2

2

Географія

2

2

1,5

Фізика

2

2

3

Хімія

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

1

1

1

Інформатика

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

29+3

29,5+3

31+3

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3

3,5

2

Сторінками дитячої літератури

2

2

2

Українознавство

0,5

Детектив у зарубіжній літературі

1

1

-

Гранично допустиме навчальне навантаження

32

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

35

36

36

Таблиця 6

Старша школа

10-11 класи

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

27

26

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова

2

2

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

-

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист України

1,5

1,5

Інформатика

1

1

Технології

1

1

Мистецтво

1

1

Разом

30

29

Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

8

9

Автосправа

2

2

Детектив у зарубіжній літературі 

2

1

Сокіл «Джура»

1

2

Німецька мова

2

2

Математика

1

1

Сторінками дитячої літератури

-

1

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується

(без урахування поділу класу на групи)

38

38

7. Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних  компонентів:

  • кадрове  забезпечення  освітньої  діяльності;
  • навчально-методичне  забезпечення  освітньої  діяльності;
  • якість  проведення  навчальних  занять;
  • моніторинг досягнення учнями  результатів  навчання (компетентностей);
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища  навчального  закладу;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю  знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх  покращення.

                                                                                                                                        8. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми. Система внутрішнього моніторингу якості освітніх послуг.

 Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Внутрішній моніторинг діяльності закладу є складовою частиною системи освітнього мо­ніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистич­ною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й осно­вних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

 Моніторинг- діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх від­повідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1. Мета моніторингу.

1.1.  Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у закладі.

1.2.  Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректу­вати програму розвитку закладу, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання .

1.3.  Виявлення реального рівня кваліфікації пе­дагогічних кадрів, їх підготовленість до ви­рішення інноваційних завдань.

1.4.  Відстеження динаміки освітніх послуг, ефектив­ність управління освітнім процесом.

2. Завдання моніторингу.

2.1.  Здійснення систематичного контролю за освіт­нім процесом.

2.2.  Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

2.3.  Задоволення інформаційних запитів адміністра­ції й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.

2.4.  Виявлення й оцінювання відповідності фак­тичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

 

ОПИС              ФОРМ   ОРГАНІЗАЦІЇ                          ОСВІТНЬОГО    ПРОЦЕСУ          ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

        Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • урок формування компетентностей;
  • урок розвитку компетентностей;
  • урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • урок корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео- уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знаньвідрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державнихвимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально- пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання,

 

проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-об’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають розробленні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація про критерії оцінювання доноситься

 

до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критерії оцінювання здобувачів освіти».

Упродовж навчання в 1-4 класах здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти 1 – 4 класів виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради (протокол від

….08.2023 №1).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів освіти початкової освіти (додаток 1 наказу МОН України від 13.07.2021 № 813). Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно, має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час само оцінювання і взаємооцінювання. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитах для тематичних діагносту вальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, повідомляючи учням та їхнім батькам.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагносту вальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання. Підсумкова оцінка за рік

 

визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Зміст освітньої програми спрямований на формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
 
  1. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  2. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  3. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  4. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  5. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 

ПОГОДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради

від «06 » червня 2023 № 11

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ по

від «06 » червня 2023 №11

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Дусинського закладу загальної середньої освіти Свалявської  міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

 

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................. 3

РОЗДІЛ І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА

ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ......................................................................................... 8

РОЗДІЛ ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ

ТА РОКАМИ НАВЧАННЯ.......................................................................................... 10

РОЗДІЛ ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО              ТА/АБО              ІНТЕГРОВАНО              З ІНШИМИ

ПРЕДМЕТАМИ.............................................................................. 12

РОЗДІЛ ІV. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ, ЗАТВЕРДЖЕНИХ ПЕДАГОГІЧНОЮ РАДОЮ, ЩО МІСТИТЬ ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ З НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ................................................................................. 24

РОЗДІЛ V. ОПИС ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА

ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ.................................................................................... 35

РОЗДІЛ VІ. ІНШІ СКЛАДОВІ, ЩО ВРАХОВУЮТЬ СПЕЦИФІКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ............................................................................... 40

 

ВСТУП

Дусинський заклад загальної середньої освіти Свалявської міської ради у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти   і   науки   України,   інших   центральних    органів    виконавчої влади, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом закладу освіти.

Освітня програма Дусинського закладу загальної середньої освіти Свалявської міської ради є наскрізною, охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) та ІІІ (профільна середня освіта) ступенях навчання. Програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, вона визначає єдність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності школи.

Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу освіти є:

  • забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;
  • виховання громадянина України;
  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
  • формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
  • виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;
  • розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;
  • реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;
  • генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;
  • створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

  • безпечні умови освітньої діяльності;
  • дотримання державних стандартів освіти;
  • дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;
  • дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова освіта;

  1. ступінь - базова середня освіта;
  2. ступінь - профільна середня освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:

  • формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Досягнення мети, тим самим призначення закладу освіти, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних

 

кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти. Спільними                           для    всіх                    компетентностей                        є   такі    вміння:                    читання       з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими

людьми.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

  • дитиноцентризму і природовідповідності;
  • узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
  • науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
  • наступності і перспективності навчання;
  • взаємозв’язаного      формування      ключових      і предметних компетентностей;
  • логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
  • можливостей    реалізації    змісту    освіти    через                    предмети          або інтегровані курси;
  • творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
  • адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів.

Освітня програма спрямована на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та

 

індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.

Освітня програма передбачає:

    • забезпечення повноти, систематичності та усвідомленості знань, їх міцності та дієвості, що виражається в свідомому оперуванні ними, у здатності мобілізувати попередні знання для отримання нових, а також сформованість найважливіших як спеціальних, так і загально-навчальних умінь і навичок;
    • формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;
    • виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
    • утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей дітей.

Освітня програма визначає:

  1. вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою;
  2. загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також розподіл навчального навантаження між освітніми галузями за роками навчання;
  3. навчальний план, що передбачає перерозподіл годин між обов’язковими для вивчення навчальними предметами певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими предметами;
  4. перелік навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що містить опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів);
  5. опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання;
  6. інші складові, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності.

Освітня програма окреслює підходи до планування й організації у закладі освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової середньої та профільної середньої освіти.

Освітня програма розроблена на виконання:

  • Закону України «Про освіту»;
  • Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
 

І ступеня (початкова освіта):

  • КОНЦЕПЦІЇ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №988 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»);
  • Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 (із змінами, внесенимизгідно з Постановами КМ України № 688 від 24.07.2019 № 898 від 30.09.2020).
  • Для 1-2 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272);
  • Для 3-4 класів – Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273).

ІІ ступеня (базова середня освіта):

5-6 класи (адаптаційний цикл базової середньої освіти):

  • Наказу МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова КМУ від 30.09.2020 №898);

7-9 класи:

  • Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, таблиця 1).
  • Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (6-11 класи) постанова КМУ від 23.11.2011 №1392;
  • Листа Міністерства освіти і науки України від 30.08.2021 №1/9- 436 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році».

ІІІ ступеня (повна (профільна)загальна середня освіта):

10, 11 класи:

  • Наказу МОН України від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020

№464) "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня" (за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, таблиця 2).

 

І. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

Базова середня освіта. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні

 

повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314

Повну загальну (профільну) середню освіту можуть здобувати особи, які завершили здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної (профільної) середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти за інших умов.

Повна загальна середня освіта може здобуватися за очною (денною), дистанційною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою) формами чи формою педагогічного патронажу (індивідуального навчання), а також за очною (вечірньою), заочною формами (на рівнях базової та профільної середньої освіти). Профільна середня освіта професійного спрямування може здобуватися за дуальною формою здобуття освіти.

 

ІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВІДПОВІДНОМУ РІВНІ, ЙОГО РОЗПОДІЛ МІЖ ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ ТА РОКИМА НАВЧАННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти на 2023-2024 навчальний рік становить:

  • для учнів 1-х класів школи складає 805 годин/навчальний рік;
  • для учнів 2-х класів - 875 годин/навчальний рік;
  • для учнів 3-х класів - 910 годин/навчальний рік;
  • для учнів 4-х класів - 910 годин/навчальний рік;
  • для учнів 5-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) - 1085 годин/навчальний рік;
  • для учнів 6-х класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) - 1190 годин/навчальний рік;
  • для учнів 7-х класів - 1172,5 годин/навчальний рік;
  • для учнів 8-х класів - 1207,5 годин/навчальний рік,
  • для учнів 9-х класів - 1260 годин/навчальний рік;
  • для учнів 10-х класів - 1330 год/навчальний рік;
  • для учнів 11-х класів - 1330 год/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані для учнів 1-2-х (Додаток 1), 3-4-х класів (Додаток 2), для 5- го класу (Додаток 3), для 6-го класу (Додаток 4), 7-9 класів (Додаток 5), для 10-го і 11-го класів (Додаток 6), для дітей з особливими освітніми потребами (Додатки 7,8,9).

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

5-6 класи НУШ

    • Мовно-літературна
    • Математична
    • Природнича
    • Соціальна і здоров'язбережувальна
    • Громадянська та історична
    • Технологічна
 
    • Інформатична
    • Мистецька
    • Фізична культура

Перелік освітніх галузей для школи ІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Мистецтво
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Перелік освітніх галузей для школи ІІІ ступеня

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ та ІІІ ступенів передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Повноцінність базової та повної загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Навчальні плани для 10-11 класів реалізуються через освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора закладу.

Години варіативної складової розподіляються на:

  • на додаткові предмети;
  • індивідуальні заняття та консультації;
  • на поглиблене вивчення предметів,
  • введення курсів за вибором, факультативів.

Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних результатів, зазначених у типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.

 

ІІІ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПЕРЕРОЗПОДІЛ ГОДИН МІЖ ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ПЕВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИВЧАТИСЯ ОКРЕМО ТА/АБО ІНТЕГРОВАНО З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ

Загальні засади

Форма власності: комунальна.

Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний. Мова навчання: українська.

Структура 2023-2024 навчального року

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – 1 вересня - 29 грудня 2023 року – 81 навчальний день, ІІ семестр – 15 січня - 30 травня  2024 року – 94 навчальні дні.

Всього впродовж 2023-2024 навчального року

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

зимові – 30.12.2023 - 28.01.2024 (початок занять 29.01.2024)

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8, 10 класів у 2023-2024 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 №1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та згідно рішення педради від 31.08.2023 (протокол №1) проводяться упродовж навчального року.

Початок занять – о 8.30 год.

Тривалість уроків у початковій та основній школах - відповідно до статті 16 закону України «Про повну загальну середню освіту»:

  • у 1-х класах – 35 хвилин,
  • у 2-4-х – 40 хвилин,

-        у 5-11-х – 45 хвилин.

Тривалість перерв між уроками (відповідно до розділу V пункту 3 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ №2205 від 25.09.2020) встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів: малих перерв тривалістю 10 хвилин, великих - тривалістю 20 хвилин (після другого і четвертого уроків). Тривалість уроків у початковій та основних школах, а також перерв між уроками при організації дистанційного навчання, тривалість навчальних занять при організації дистанційного навчання у синхронному форматі регламентується Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України від 25 вересня 2020 року №2205 та іншими законодавчими актами у сфері охорони здоров’я.

 

Факультативні заняття і курси за вибором проводяться в період основних занять із обов’язковою перервою за затвердженим розкладом.

У 2023 - 2024 навчальному році у закладі освіти сформовано 11 класів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Середня наповнюваність:

1-4 класів – 10 учнів

5-9 класів – 15 учнів

10-11 класів – 10 учнів По школі - 10 учні.

Мережа класів та контингент учнів

№ п/п

Клас

Всього учнів

Хлопчиків

Дівчаток

1

1

20

11

9

2

2

17

6

11

3

3

15

5

10

4

4

15

6

9

5

5

36

18

18

6

6

32

14

18

7

7

23

16

7

8

8

22

12

10

9

9

23

13

10

10

10

11

6

7

11

11

17

6

11

Всього

11

231

113

118

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додатки 1-8).

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 31.08.2023 № 1) обрано такі модулі для вивчення предмета

«Фізична культура»:

 

Клас

Модулі

5

Баскетбол. Баскетбол 3*3. Волейбол.  Гімнастика. Настільний теніс. Рухливі ігри.

 Панна. Футбол. Шашки. Легка атлетика. Бадмінтон.  Фрізбі. Доджбол. Чирлідинг.

6

Баскетбол. Баскетбол 3*3. Волейбол.  Гімнастика.

Настільний теніс. Регбі -5. Рухливі ігри. Туризм. Футзал. Футбол. Шашки. Легка атлетика. Панна. Бадмінтон. Фрізбі. Доджбол. Чирлідинг.Cool games.

7

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

8

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

9

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

10

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

11

Легка атлетика. Футбол. Баскетбол. Волейбол.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 31.08.2023 № 1) обрано такі проєкти для вивчення предмета

«Трудове навчання/Технології»:

Клас

Проєкти

5

Рамка для фотографій, М’яка іграшка, Закладка для книг, Новорічна листівка, Вишиті дрібнички на подарунок (прикраси, серветки), Панно, Бутерброди, Вирощування рослин та догляд за ними.

6

Листівка, Панно «Серце», «Крейзі-ізонитка», Лялька-мотанка (оберіг), Лялька-мотанка «На здоров’я», Ялинкова прикраса, Маріонетка, Букет квітів, Брелок «Песик», Патріотичний браслет, Фоторамка,  Охайне житло, Здоров’я та краса мого волосся, Раціональне харчування і моє здоров’я.

7

Панно, Органайзер,  Підставка під гаджет,  Гаманець, Малярні роботи у побуті власними руками, Я – споживач.

8

Блокнот, Об’єкт Проєктної діяльності, Органайзер, Скринька, Моя зачіска,  Мій одяг- мій імідж.

9

Нове життя старим речам, вироби для власних потреб, мій власний стиль.

10

Проектування як складова сучасного виробництва та життєдіяльності людини, Інформаційні джерела та інформаційні технології в проектній діяльності, Економічний аналіз проекту, Загальні відомості про дизайн інтер’єрів, Проектування та виготовлення макету житлового приміщення за розробленим проектом дизайну інтер’єру, Презентація та оцінка проектної діяльності.

11

Розрізи, З’єднання деталей, Складальні креслення, Проектування садової ділянки зображувальними засобами.

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів та на підставі рішення педагогічної ради (протокол від 3...08.2023 № 1) обрано такі вибіркові модулі модулі для вивчення предмета «Інформатика»:

Клас

Модулі

10

Базовий модуль. Рівень стандарту.

11

Вибірковий модуль. Інформаційна безпека. Вибірковий модуль. Основи електронного документообігу.

 

Поділ класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл- інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за

№ 229/6517 (зі змінами): при вивченні предметів мовно-літературної освітньої галузі - у 5 класі, 7 класі; інформатики – у 2-11 класах.

З урахуванням особливостей закладу освіти та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти варіативною частиною передбачено виділити додаткові години на:

  • збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

……….

Навчальне навантаження на учня у всіх класах витримано в межах норми.

5. Типові освітні програми, за якими розроблено Освітню програму закладу:

КЛАСИ

                         Варіант  Типових  освітніх  програм, затверджених 

                                    Міністерством  освіти  і  науки  України

1 – 4

Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272

Наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1273

Оновлено (затверджено наказом МОН України від 12.08.2022 р. № 743-22)

5 – 6

Наказ МОН України від 19.02.2021 року № 235

6 – 9

Таблиця № 3 до Типової освітньої  програми  закладів  загальної  середньої освіти ІІ ступеня з українською  мовою  навчання (наказ МОН України  від 20.04.2018  № 405; Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України»)

10 – 11

Таблиця № 2, таблиця № 3 до Типової  освітньої  програми  закладів  загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408)

Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України»

Типові освітні програми:

Українська мова

  • для 5, 6 класів за модельною навчальною програмою «Українська мова 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д. – наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів за навчальною програмою: Українська мова. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018  № 405;);
  • для 10-11 класів – за навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, (зі змінами,наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408).

Українська література

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Українська мова 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів - здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, наказ МОН України від 20.04.2018  № 405;
  • для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, (зі змінами ,наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408).

Зарубіжна література

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Зарубіжна література 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко – Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцка Н.П., Туряниця В.Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А. – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7–9 класів - здійснюватиметься за програмою: Зарубіжна література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 20.04 1918 р. № 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».
  • для 10-11 класів – за новими навчальними програмами (рівень стандарту), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, (наказ МОН України  від  20.04.2018  № 408).
  • Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Іноземна мова

  • для 1-2 класів - за новим  Державним стандартом початкової освіти, затвердженого наказом МОН України від 08.10.2019 року №1272 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.  Савченко;
  • для 3-4 класів - за новим  Державним стандартом початкової освіти, затвердженого наказом МОН України  від 08.10.2019 року №1273 та Типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я.  Савченко;
  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленоко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.Н.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Друга іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В.Г., Шаленко О.П., Сотникова С.І., Коваленоко О.Я., Коропецька І.Б., Якоб О.М., Самойлюкевич І.В., Добра О.М., Кіор Т.Н., Мацкович М.Р., Гленюк Л.М., Браун Є.Л.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів - за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  затвердженого наказом МОН України від 07.06.2017 р. № 804 та Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 405;
  • для 10-11 класів -  за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Історія

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Вступ до історії України та громадянської освіти 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я., Майорський В.В., Мелещенко Т.В.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів: «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи», затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 

№ 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

  • для 10-11 класів затверджена наказом МОН України від  23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  • . Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України»

Громадянська освіта

  •  для 10 класу  затверджена наказом МОН України  від 20.04.2018  № 408; Оновлено наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Правознавство

  •  для 9 класу освітня програма з основ правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів, наказ МОН України  від 20.04.2018  № 405; Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Захист України

  • для 10-11 класів – програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  • . Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Природознавство

  •  для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу.   5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);

Біологія

  • для 7-9 класівпрограма з біології для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405.
  • для 10-11 класів - програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Географія

  •  Для 6 класів за навчальною програмою з географії для 6-9 класів , автори Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Совенко та іншв. Для  7-9- класів  -  оновлена навчальна програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405 та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України спільно з  НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 09.08.2017 № 1/9-436). Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».
  •  для 10 -11 класів - за  навчальною програмою, що затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  •  Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Фізика і астрономія

  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізика. 7-9 класи» (оновлена навчальна програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405);
  • для 10-11 класів – навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М., затверджено наказом МОН України від 24.11.2017 р. № 1539), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Хімія

  • для 7 - 9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 20.08.2018 р.  № 804;
  • для 10-11 класу - програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 р.1407), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Математика

  •  для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Математика  5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Мерзляк А.Г., Номіровський Д.А., Пихтар М.П., Рубльов Б.В., Семенов В.В., Якір М.С.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів з математики,  оновлена навчальна програма, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 7-9 класів «Алгебра, геометрія» - програма затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 10-11 класів – програма з математики (Алгебра і початки аналізу та геометрія), рівень стандарту, відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 р. № 408 (Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 р. № 1/11-5966).

Інформатика

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.)   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  •  для 7-9 класів - програма  затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 10-11 класів -  програма для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408, забезпечується в тому числі й вивченням «Інформатики» як вибірково-обов’язкового предмета.

Основи здоровя

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Здоров'я, безпека та добробут 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Гущена Н.І., Василашко І.П.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.                № 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Етика

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Етика 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);

Мистецтво

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Мистецтво 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Н.Н., Просіна О.В.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Мистецтво 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Кондратова Л.Г.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для  7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р.              № 405;
  • для 10-11 класів - програма для загальноосвітніх навчальних закладів затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Трудове навчання

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Технології 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ходзицька І.Ю., Горобець О.В.   – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7 – 9 класів програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405;
  • для 10-11 класів програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407, затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);

Фізична культура

  • для 5,6 класів за модельною навчальною програмою «Фізична культура 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А., Дерев'янко В.В., Стеценко В.Г., Остапенко О.І., лакіза О.М., Косик В.М.  – рекомендовано МОН України (наказ МОН України від 12.07.2021 р. № 795);
  • для 7-9 класів – програма для загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 р. № 405. Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».
  • для 10-11 класів – програма «Фізична культура» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 23.10.2017 № 1407), затверджена наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН України від 22.11.2019 р. № 1493 (зі змінами);
  • Оновлено, наказ МОН України від 03.08.2022 р. № 698, затверджено та надано гриф «Рекомендовано МОН України».

Всі освітні програми на 2023-2024 навчальний рік, що реалізуються в закладі схвалені на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

Години варіативної частини використовуються для вивчення факультативів та індивідуальних та групових занять:

Початкова школа:

- українська мова;

-індивідуальна година.

Основна та старша школа:

  • «Математика» для підсилення предмету математики;
  • «Німецька мова»;
  • Сокіл «Джура «
  • Українознавство
  • Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.
  • «Сторінками дитячої літератури» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором із зарубіжної літератури, 5-9 класи за загальною редакцією Н.В. Химери: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ», 2015 р. Лист Міністерства освіти і науки  України від 29.05.2015 р. №14.1/12-г-333. Ходос Л., Комлик С.). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • «Детектив у зарубіжній літературі» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором із зарубіжної літератури, 5-9 класи за загальною редакцією Н.В. Химери: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ», 2015 р. Лист Міністерства освіти і науки  України від 29.05.2015 р. №14.1/12-г-333. Кошова Т., Чала Л.). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • «Українознавство» (Складено за програмою для 5-11 класів. Рекомендованою МОН України/лист від 10.08.2020 р. № 1/11-5310). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • «Сокіл «Джура» (Складено за програмою факультативного курсу патріотичного та фізкультурно-спортивного спрямування для навчальних закладів. Київ 2017 (Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти МОН України від 21.02.2017р.  № 21.1/12-г-5). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.
  • автосправа (Складено за програмою загальноосвітніх навчальних шкіл 5-11 класи. Видавництво Київ «Шкільний світ» - 2001 рік. Київ «Перун» - 1998 рік, Київ «Освіта» - 1993 рік). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

У школі організовано такі гуртки:

-   «Вокальний спів» (Складено за програмою факультативів та курсів за вибором з художньо-естетичного напряму. Ужгород. Інформаційно видавничий центр ЗІППО, 2012 р.). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.

-  «Юні лісівники» (Програма гуртка «Юні лісівники-дендрологи» Автор Бойко Є.О. 2004. Лист МОН України № 1/11- 10901 від 04.07.2013 р. «Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів»). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2022 року.

-  «Юний рятувальник» (Складено за Програмою з позашкільної освіти «Юний рятувальник» Автори –Сагайдак Л.Д., Білоус П. М.) Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

- «Юний художник» (Схвалено для використання у закладах освіти Науко-методичною комісією з виховання дітей та учнівської молоді МОН України (Протокол  засідання методичної комісії з Позашкільної освіти  від 25.05.2018 р., лист ІМЗО від 06.06.2018 р. 22.1/12-г-318). Схвалено на засіданні педагогічної ради № 1 від 31 серпня 2023 року.

6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму.

Екскурсії -це практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Мета освітнього процесу закладу:

  • забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учасників освітнього процесу до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учасників освітнього процесу до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учасників освітнього процесу.

Мета повинна бути реалізована через виокремлення у навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей:

  • «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
  • «Громадянська відповідальність»,
  • «Здоров’я і безпека»,
  • «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізнілінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Наскрізна

лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Додаток 1

до    освітньої програми, складений       відповідно до таблиці           1 типової освітньої програми початкової освіти НУШ, розробленою під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом    Міністерства освіти і науки України   від 12.08.2022 № 743-22

       Початкова школа

1-2 класи

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

1

2

Разом

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна мова

2

3

5

Математика

4

4

8

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6

Технологічна

1

2

3

Інформатична

Мистецька

2

2

4

Фізкультурна

3

3

6

Усього

22

24

46

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

2

1

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

42

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

48

     

Додаток 2

до освітньої програми, складено відповідно до таблиці 1типової освітньої програми початкової освіти НУШ, розробленою під керівництвом

Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Таблиця 2

Початкова школа

3-4  класи

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

Разом

3

4

Українська мова та література

7

7

14

Іноземна мова

3

3

6

Математика

5

5

10

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)

3

3

6

Технологічна

1

1

2

Інформатика

1

1

2

Мистецтво

2

2

4

Фізична культура

3

3

6

Усього

25

25

50

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

2

Індивідуальна година

1

1

2

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

23

23

46

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

26

26

52

Додаток 3

до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної

середньої освіти (наказ МОН України

№235 від 19.02.2021)

Таблиця 3

Основна школа

5 класи

Освітня галузь

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

Разом

5-А

5-Б

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

8

Українська література

2

2

4

Зарубіжна література

1,5

1,5

3

Перша іноземна мова

3,5

3,5

7

Друга іноземна мова

(додаткові години)

2

2

4

Математична

Математика

5

5

10

Алгебра

-

-

-

Геометрія

-

-

-

Природнича

Інтегрований курс

«Пізнаємо природу»

2

2

4

Біологія

-

-

-

Географія

-

-

-

Фізика

-

-

-

Хімія

-

-

-

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс

«Здоров’я, безпека та добробут»

1

1

2

Етика

0,5

0,5

1

Підприємництво і фінансова грамотність

-

-

-

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

1

1

2

Історія України. Всесвітня історія

-

-

 

-

Історія України.

-

-

-

Всесвітня історія

-

-

-

Громадянська освіта

-

-

-

Правознавство

-

-

-

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

3

Технологічна

Технології

2

2

4

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

2

Образотворче мистецтво

1

1

2

Фізична культура

Фізична культура

3

3

6

Разом

26+3

26+3

52+6

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультаці та групових занять     

2

2

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

28

28

56

Всього (без фізичної культури+ фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

28+3

28+3

56+6

Таблиця 4

Основна школа

6 класи

Освітня галузь

Навчальні предмети

Кількість годин

на тиждень у класах

Разом

6-А

6-Б

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

8

Українська література

2

2

4

Зарубіжна література

1,5

1,5

3

Перша іноземна мова

3,5

3,5

7

Друга іноземна мова

(додаткові години)

2

2

4

Математична

Математика

5

5

10

Алгебра

-

-

-

Геометрія

-

-

-

Природнича

Інтегрований курс

«Пізнаємо природу»

2

2

4

Біологія

-

-

-

Географія

2

2

4

Фізика

-

-

-

Хімія

-

-

-

Соціальна і здоров’язбережувальна

Інтегрований курс

«Здоров’я, безпека та добробут»

1

1

2

Етика

0,5

0,5

1

Підприємництво і фінансова грамотність

-

-

-

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

-

-

-

Історія України. Всесвітня історія

2

2

 

4

Історія України.

-

-

-

Всесвітня історія

-

-

-

Громадянська освіта

-

-

-

Правознавство

-

-

-

Інформатична

Інформатика

1,5

1,5

3

Технологічна

Технології

2

2

4

Мистецька

Музичне мистецтво

1

1

2

Образотворче мистецтво

1

1

2

Фізична культура

Фізична культура

3

3

6

Разом

29+3

29+3

58+6

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультаці та групових занять

2

2

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

31

31

62

Всього (без фізичної культури+ фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

31+3

31+3

62+6

Таблиця 5

Основна школа

7-9 класи

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

Перша іноземна мова

2

2

2

Друга іноземна мова

2

2

2

Зарубіжна література

2

2

2

Суспільство -знавство

Історія України

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

1

Основи правознавства

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

-

-

Мистецтво

-

1

1

Математика

Математика

-

-

-

Алгебра

2

2

2

Геометрія

2

2

2

Природоз-навство

Природознавство

-

-

-

Біологія

2

2

2

Географія

2

2

1,5

Фізика

2

2

3

Хімія

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

1

1

1

Інформатика

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

29+3

29,5+3

31+3

Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3

3,5

2

Сторінками дитячої літератури

2

2

2

Українознавство

0,5

Детектив у зарубіжній літературі

1

1

-

Гранично допустиме навчальне навантаження

32

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

35

36

36

Таблиця 6

Старша школа

10-11 класи

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

27

26

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова

2

2

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

-

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура

3

3

Захист України

1,5

1,5

Інформатика

1

1

Технології

1

1

Мистецтво

1

1

Разом

30

29

Додаткові години  на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

8

9

Автосправа

2

2

Детектив у зарубіжній літературі 

2

1

Сокіл «Джура»

1

2

Німецька мова

2

2

Математика

1

1

Сторінками дитячої літератури

-

1

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується

(без урахування поділу класу на групи)

38

38

7. Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних  компонентів:

  • кадрове  забезпечення  освітньої  діяльності;
  • навчально-методичне  забезпечення  освітньої  діяльності;
  • якість  проведення  навчальних  занять;
  • моніторинг досягнення учнями  результатів  навчання (компетентностей);
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища  навчального  закладу;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю  знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх  покращення.

                                                                                                                                        8. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми. Система внутрішнього моніторингу якості освітніх послуг.

 Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Внутрішній моніторинг діяльності закладу є складовою частиною системи освітнього мо­ніторингу, яка передбачає збирання (первинні дані), оброблення (аналіз і оцінка якості освіти), зберігання (формування і ведення бази даних) та розповсюдження інформації про стан освіти (адресне забезпечення користувачів статистич­ною й аналітичною інформацією), прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки й осно­вних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому, формування завдань, тестів іншого інструментарію для оцінки якості освітнього процесу з методичними рекомендаціями.

 Моніторинг- діагностичний контроль, в результаті якого вивчаються умови, процес, результати освітньої діяльності з метою виявлення їх від­повідності законодавчим, нормативно-правовим, інструктивно-методичним документам про освіту.

1. Мета моніторингу.

1.1.  Отримання оперативної, точної інформації про стан результативності освітнього процесу у закладі.

1.2.  Виявлення дійсних результатів шкільної освіти і можливості на цій основі коректу­вати програму розвитку закладу, прогнозування тенденцій розвитку системи навчання .

1.3.  Виявлення реального рівня кваліфікації пе­дагогічних кадрів, їх підготовленість до ви­рішення інноваційних завдань.

1.4.  Відстеження динаміки освітніх послуг, ефектив­ність управління освітнім процесом.

2. Завдання моніторингу.

2.1.  Здійснення систематичного контролю за освіт­нім процесом.

2.2.  Виявлення типових ознак успіху та недоліків управлінської і педагогічної діяльності.

2.3.  Задоволення інформаційних запитів адміністра­ції й основних структур школи щодо створення прогнозів, аналітичних, довідкових матеріалів.

2.4.  Виявлення й оцінювання відповідності фак­тичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевій меті.

 

ОПИС              ФОРМ   ОРГАНІЗАЦІЇ                          ОСВІТНЬОГО    ПРОЦЕСУ          ТА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

        Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • урок формування компетентностей;
  • урок розвитку компетентностей;
  • урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • урок корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео- уроки тощо. Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти тієї чи іншої дидактичної, розвиваючої та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей навчального процесу. Зрозуміло, логіка засвоєння знаньвідрізняється від логіки формування навичок і вмінь, а тому і різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державнихвимог Державного стандарт та окремих предметів протягом навчального року. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально- пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв'язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов'язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання,

 

проектні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо.

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу (закладів) освіти та інших суб'єктів освітньої діяльності, зокрема тих, що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації. Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом. Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-об’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

При виконанні обов’язкового виду роботи учителі мають розробленні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН. Інформація про критерії оцінювання доноситься

 

до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, на шкільному сайті у розділі «Навчально-виховна робота/Критерії оцінювання здобувачів освіти».

Упродовж навчання в 1-4 класах здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Результат оцінювання особистісних надбань здобувачів освіти 1 – 4 класів виражається вербальною оцінкою, а об’єктивних результатів навчання здобувачів освіти у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою на підставі рішення педагогічної ради (протокол від

….08.2023 №1).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів освіти початкової освіти (додаток 1 наказу МОН України від 13.07.2021 № 813). Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу освіти.

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно, має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Результати формувального оцінювання виражаються вербальною оцінкою учителя/учнів, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. При цьому учитель озвучує оцінювальне судження після того, як висловив/ли думку учень/учні. Оцінювальне судження вчителя слугує зразком для наступних оцінювальних суджень учнів під час само оцінювання і взаємооцінювання. У межах формувального оцінювання за результатами опанування певної програмової теми/частини теми (якщо тема велика за обсягом)/кількох тем чи розділу протягом навчального року рекомендується проводити тематичні діагностувальні роботи. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання, який діагностується на даному етапі навчання. Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання фіксуються у зошитах для тематичних діагносту вальних робіт, на аркушах з роботами учнів до наступного уроку з того предмета вивчення, на якому виконували роботу, повідомляючи учням та їхнім батькам.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учня/учениці за рік. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагносту вальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання. Підсумкова оцінка за рік

 

визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Підсумкова (річна) оцінка фіксується у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Зміст освітньої програми спрямований на формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

  1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
  2. здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
  3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
  4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
  5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
  6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
 
  1. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
  2. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
  3. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
  4. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
  5. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

 

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.